Завмерло все, закутане снігами
Однак, на серці не панує ще зима.
Розпуття між реальністю та снами
Щомиті, злива невідомості пройма.
Так душу, байдужий, пориває погляд.
Наповнений він зверхністю чи спочуттям?
Відчуєш - подих жару з Вами поряд.
І знов таки, палають почуття.
Нехай, немає порятунку в долі.
Втішаючись від ніжності бджолиної отрути,
Хай серце б'ється краще у неволі.
На хвильку б зазирнуть в Ваші думки.
Звідкіль ця влада, невтямки.
