Я так раптово в неї закохався! Ось я твердо стою на землі, і в наступну мить відчуваю - пропав.
— Нора Робертс
Очі, які наповнені світлом
Я дивилася і тонула
В безмежності твоєї доброти
Тільки прошу, не намагайся
Побачити в моїх щось подібне.
Я, мабуть, ніколи не зможу навчитися
Так як ти - радіти життю
Прокидатися дуже-дуже рано
Посміхатися і говорити
«Ну скільки можна спати
Давай жити!!!»
А я не знаючи
Як можна ще від тебе відчепитися
Мусила вставати
І бігти з тобою назустріч
Нашому спільному щастю.
Я, мабуть тисячу разів говорила
Як сильно тебе кохаю!!!
Але мені, ніколи не набридне
Тобі це повторяти!
