Мені наснилася мореля*,
що квітне в мами за вікном
і розпогоджена оселя
як у дитинстві це було:
«Пашіє медом тепла здоба,
скоринка тане на очах.
Найліпший кусень потай дробить
курчатам сонячним дівча.
Долоні мамині - оаза,
а очі – чисті ручаї.
Дзвіночки польові у вазі -
вони улюблені Твої.
- Матусю, сукні сонцекльошем
вдягла мореля на гілля…»
Дитинство сниться найсолодшим
як гул смугастого джмеля.
*Мореля - сорт абрикоси з дрібними плодами
тепло, затишно від вашого вірша і пригадалося дитинство,а перша спідничка, яку я пошила на уроці праці у школі була на мій вибір саме сонцекльошною
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за теплий відгук)))) Я теж любила такі сукні. Брала участь у танцювальному гуртку і перший танець був у сукні такого крою із жовтими фільбанками. Всі були схожими на курчат))).До речі, мода повертається і тепер це актуальний крій сукні (відрізна талія+ сонцекльошем низ)
Такі роботи легко переносять у світ дитинства. Як на мене, то дуже вдало передано настрій дитиства, адже він в памяті саме такий - безтурботний, безкорисливий, наївний
Пречудово! Ти дуже талановита! Так вмієш підібрати слова, що серце і його сприйняття не лишається осторонь. Навіть трішки заздрю твоїй майстерності... Я так не вмію...