Мені наснилася мореля*,
що квітне в мами за вікном
і розпогоджена оселя
як у дитинстві це було:
«Пашіє медом тепла здоба,
скоринка тане на очах.
Найліпший кусень потай дробить
курчатам сонячним дівча.
Долоні мамині - оаза,
а очі – чисті ручаї.
Дзвіночки польові у вазі -
вони улюблені Твої.
- Матусю, сукні сонцекльошем
вдягла мореля на гілля…»
Дитинство сниться найсолодшим
як гул смугастого джмеля.
*Мореля - сорт абрикоси з дрібними плодами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578758
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Окрилена