Щоденник маленької дівчинки, що ще не навчилась писати
Я сьогодні знову буду спати в ліжечку без ковдри.Мені дуже,дуже холодно.І тоді здається,що мама відчує цей холод,тихенько зайде в мою кімнату і накриє мене.І більше ніколи не скаже,що якби не я,то вона б вдало вийшла заміж.Тоді виходить,що діти мішають виходити заміж?
Я вчора чула,що сусідка говорила,що хоче вийти заміж,щоб в неї було багато дітей.Але ж я в мами вже є!Щоб любити маленьку дитину-потрібні ще інші діти?Бо її любов велика і її потрібно ділити?Любов-це щось таке велике і запаковане в гарну шкатулку?Це ніби торт,що розрізають лише тоді,коли прийдуть всі гості?Але ж я не гість.
Мама говорить,що якби не я,то вона б не була такою товстою і огидною.Але ж вона така гарна!У сусідки,що живе в сусідньому будинку-троє дітей.Її покинув чоловік.Мама завжди сміялася,що вона товста.Я випадково це чула.Тоді я знову не розумію:сусідка вийшла заміж,коли в неї не було ще дітей.А чоловік залишив її.Та вона цілувала своїх дітей завжди!Навіть коли вони зрізали всі троянди і принесли їй,щоб підняти настрій!Мама сказала,що в них батька немає.І їх потрібно поставити в кутку кімнати на коліна.Щоб провчити.Та де в сусідки стільки куточків?Це мама натякала на бідність сусідки.Та я зрозуміла.
Тоді мені захотілося сподобатись мамі і допомогти сусідці.Я побачила її на вулиці і спитала,чи може вона привести діток до нас.Бо в нас великий будинок і багато вільних кутків.Мама дізналась про це.Ось тепер я стоятиму в цих кутках цілий тиждень.Я не буду плакати.Бо мама може засмутитися.Та сльози чомусь котилися.
Я не хотіла засмучувати маму.Я приберу ці сльозинки і вимию підлогу.Треба знайти ганчірку і відро.Мені хотілося прибрати,щоб в мами було більше часу на себе.І вона шукала собі чоловіка.Щоб я не чула,що заважаю їй влаштувати власне життя.Коли мама побачила моє прибирання,то знову поставила мене в куток.А сама пішла розмовляти по телефону і дивитись серіал про дівчинку,що її не любила мама.Моя мама тоді дуже плакала.Хтось може зняти серіал про мене і показати моїй мамі?Чому дорослих більше хвилює біль посторонніх?
Я прокинулась від того,що мама кричала.Вона з подругою розмовляла по телефону.
-Уявляєш,життя таке несправедливе!Оця товстелезна,у якої троє дітей,виходить заміж за такого чоловіка!Чому життя таке несправедливе!А він такий багатий!Навіщо йому чужі діти?!
Я хотіла пояснити мамі,що сусідка ніколи не ставила своїх дітей в куток.Вона була не товста,а дуже гарна.Що діти не можуть бути зайвити.Що є сім"ї,де зовсім немає дітей.Або навпаки:дуже багато.Що кохання і щастя-це зовсім інше.
Я пояснила це мамі.І ось я знову в куточку.Ще майже не прокинулася.А сльози прокинулись скоріше за мене.І котяться...І котяться...
Розумний і нещадний твір. Дуже шкода дітей, яких сексуально стурбовані скороспілі мамаші і папаші прирікають бути байстрюками. А це вже не щемка "Катерина", це повальна епідемія.
Тяжка проблема: невлаштовані мами і діти! 
