Грай, мій скрипалю.
Струни моєї душі натягуючи,
Пустінь моїх думок накалюючи.
Музика ж завжди мене витягувала
Із найтемніших далей.
Грай, мій скрипалю.
В світі ж лише зосталися
Шия і руки твої, торкаючі
Вигини світлого дерева.
Скільки боліло мені без тебе,
Як зазвучало з тобою.
Грай, мій скрипалю.
Нотами серце захоплюючи...
Бачиш ці чисті очі?
Бачиш цей щирий захват?
Тільки смичок каже правду...
Скрипка звучить про завтра.
Я ж попрошу сьогодні
Тільки оцю безодню
Ніжності й звуків граней...
Грай, мій скрипалю.
ВИГИНИ СВІТЛОГО ДЕРЕВА
