Шумлять берези і ялини
Якусь мелодію сумну,
Солдат гранітний Батьківщини
Стоїть тут весну не одну.
Товаришів своїх,героїв
Давно вже спокій стереже,
Які закрили світ собою
Від горя, сліз, війни, пожеж.
Фашистська нечисть все топтала:
Сади і квіти, і поля,
В крові поранена стогнала
Вся наша матінка-земля.
Та від ворожого ярма
Вони все людство врятували,
І молоде життя віддали
За мир, свободу недарма.
Ми пам"ятаємо героїв,
Що світ від лиха вберегли.
А на могилі в них весною
Червоні маки зацвіли,
Неначе їхня кров багряна,
Пролита у важких боях.
Їм наша вічна дяка й шана,
Вони - безсмертні у віках!
