Ти зажди, кохана
Ти сьогодні зі мною прощалась,
Сумна пісня із ночі лилась
І словами зрадливо так гралась,
Мов востаннє знущалася з нас.
А скрипаль награвав без зупинку
І без жалю серця шматував,
Серед ночі оплакував жінку,
Яку я назавжди покохав.
Приспів
Я прошу, я молю: „Ти – зажди..,
Хоч на мить ще зі мною лишися,
Не руйнуй поміж нами мости,
Ну не йди… Ну не йди… Зупинися…“.
Я прошу, я молю: „Ти – зажди..,
Хоч на мить, ще зі мною, лишися,
Не руйнуй, поміж нами мости,
Ну не йди… Ну не йди… Зупинися…“.
Стали раптом, чомусь незнайомі,
Вмерло все від німої туги,
Обірвались думки напівслові,
Серед літа упали сніги.
Ще сильніше в душі защеміло,
Рвала розум безвихідь нічна.
Мабуть враз все повік відболіло,
Як на серці порвалась струна…
Приспів
18 квітня 2008 року
Ох, які почуття! 
