«Кавуни»
Я на баштан, де зріють кавуни…
Лежать у спокої, і гріють свої боки,
Блаженна тиша і блаженний спокій…
І , наче то й нема у нас війни.
Нема того, що солдатня ворожа
Вбиває і ґвалтує наш Донбас,
То ж браття, в цей буремний час
Повинні бути всі ми на сторожі.
У єдності, на справедливій бій!
Повинен кожен брати в руки зброю,
Не ілюзорний хтось, а ми з тобою,
Товаришу, мій друже, брате мій!
О, українська матінко-земля!
Багато ти від ворогів страждала,
Але завжди цих гнид переживала,
Багато з них навік в твоїх полях,
В твоїх лісах, і у твоїх баштанах,
Де мирно гріють боки кавуни,
Під час страшної братовбивчої війни,
На зло чужинцям в цей серпневий ранок…
