Щасливі ми, як живемо в любові,
Як замість сонця із очей тепло,
Як ласка до душі у кожнім слові,
Коли на двох родинове весло.
Як затишком розпочинають ранок,
Від поцілунків мовкнуть солов’ї
І цвіркуни ховаються під ганок,
Душа радіє, коли лад в сім’ї.
Коли дорога в споришах родинна,
Втікають хмари – коли вітер друг,
Коли морозом виткана картина,
Тепло несе… Як мало чорних смуг…
Та пам’ятайте жити так не просто,
Багато на віку є перешкод,
Коли разом і коли твердий поступ,
То ти відчуєш купу насолод.
Всі прагнуть щастя… Де ж його узяти?
Не просто стріти щастя на путі…
Добро навчитись треба віддавати,
Щасливим будеш ти тоді в житті.
