Немає правди на землі
І не було ніколи,
Люди змінились, стали злі,
Забули про основи.
Змінились люди, як і світ,
Такий незрозумілий,
І скільки б не було нам літ,
Живем якось невміло.
Бо досвід пращурів своїх
Так часто забуваєм,
Повторювать їх помилки
Нас зовсім не лякає.
Нарощуєм потенціал,
Хизуємось собою,
Робота, гроші, нал, безнал,
Духовність – за горою…
Душа болить уже не ледь
Щось тут не так, панове!
Чи з глузду з’їхали ми геть,
Що гроші вже основа!
Без них не можна, правда це,
Проте, життя - не статок,
Але чи курка, чи яйце
Життю дало початок?
Питання зовсім не просте,
Філософам робота…
Та відповідь дає на те
Мудрість минулих років.
Потрібно нам окрім всих шкіл
Історію вивчати
І висновки з поміж рядків
Для себе розпізнати
Вся ця за гроші метушня,
Політика убога,
Ці клопоти і маячня
Нас віддаля від Бога…
Неначе ми заплутались
В матеріальних путах,
Прости нас, Господи, прости,
Не дай Тебе забути!
Не дай загинути нам всім
У політичній драмі,
А дай нам віру, хліб і сіль
Та миру між братами!
Дай розуму тим лідерам,
Що нас в безодню тягнуть,
Імперським їх амбіціям
Дай, милостивий, раду.
Дай легкості від каяття,
Прости гріхи нам, людям,
Бо саме цінне – це життя,
І іншого не буде!
ID:
518112
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 18.08.2014 21:08:14
© дата внесення змiн: 18.08.2014 21:08:14
автор: Галя Костенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
.
