Я не поет! Це не талант від Бога!
Це - спосіб лікувати душу.
Коли з середини топить тривога,
кудись її я діти мушу.
І це, не муза рими шепче,
це, не натхнення у віршах.
Це - бинт, щоб лікувати серце,
котре скалічене , неначе птах.
Мені не треба терни слави,
затерті до дірок аплодисменти.
І погляди людей лукаві,
у відповідь на мої сентименти.
Я не поет! І ним не стану!
Я не жадаю визнання та похвали.
Шукаю пізнання крізь ліс туману,
вкладаючи себе в рядки.
