Навіяв вітер ночі
на всі ген небеса,
і засіяли очі,
всміхнулися вуста.
Приспів:О квітко мальвова, львів’яночко –
в любистку скупана коса,
найвродливіша галичаночко –
всі квіти, зорі й небеса!
Горять вогнями вежі,
а ватрами серця –
переорю всі межі,
діб’юсь твого вінця!
Приспів.
Не згубе, не розвіє,
і сніг не замете –
усе зросте, що сієш,
й коханням розцвіте!
Приспів.
Ген, де стемніло небо,
розквітли очі зір,
дзвінким струмком до тебе
я лину з синіх гір.
Приспів.
Створено 6. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 12
Музика Тетяни Кисленко
