Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: Я так боюсь злякать печаль… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ OlgaSydoruk, 15.11.2014 - 21:35
Бо так боюсь злякать печаль,Яка мені чомусь так треба... Чудовий вірш ,..особливо близькі останні рядки! Дякую! Анна Берлинг, 16.04.2014 - 13:56
Очень женственно. Эта отдача, отчасти самобичевание. Мужчины так чувствовать не способны. По крайней мере, реже... Хороший стих.
НЕДІЛЬНИЙ С. , 13.04.2014 - 18:38
"Я заховаю під вуальСлова, якими тебе грію." - проблема! Не преба б ховати теплі слова! Сховані під вуаль вони не гріють. їх треба промовити . Слово стає плоттю. Тому - говорімо тим, кого любимо гарні слова, не ховаймо. Вони пропадуть. Вірш надзвичайно гарний і написаний талановито. Берест, 12.04.2014 - 22:06
"Бо так боюсь злякать печаль,Яка мені чомусь так треба..."-як це сказано суто по жіночому!! Загадково, глибокодумно і чарівно! Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу.. Це лише вірш...
A.Kar-Te, 11.04.2014 - 16:43
Чар1вний сум, Над1йко...Ще й погода його нав1ває, скор1ше б сонечко вийшло... Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може, й так. Дякую за увагу!
|
|
|