Наталя
Ой плачу я, та все плачу,
А бува й ридаю,
Ой же плачу я неначе
Роботи не маю,
А хоч маю, та не буду
Нічого робити
Бо сміються з мене люди,
Піду хлопця бити.
Сергій
Ви не плачте, люба пані,
Хлопця теж не бийте,
Краще принесіть тарані,
Пива в жбан налийте.
Ну а потім заспіваєм,
Пісню про кохання,
Хай несеться гірським Плаєм,
Нафіг ті страждання. :)
Наталя
Любий пане, я вродлива
Та ще й не дурная!
І чому це рибу й пиво
Дарувати маю?
Сергій
Та я бачу, люба пані,
Що ви є вродлива,
То ж до пива, ще й тарані
Стала щоб зваблива.
Наталя
Любий пане, хай вам цюця,
Чарку наливає,
Бо у мене окрім хрону,
Нічого не має!
Сергій
З хріна вийде хріновуха,
Цюця жене файно,
Поки не злетілись мухи,
Принесіть негайно.
То ж ви, пані не журитесь,
Й хріну ваду знайдем,
Будьмо разом веселитись,
Й заспіваєм файно.
Наталя
Що ж Ви пане причепились,
Як рип’ях до плахти?
Може є у Вас кобила,
Авто, або яхта?
Сергій
Що ж Ви, Пані, зацьхували,
Мої щирі ласки?
Чи це так пожартували,
Як рибка із казки?
Що дідусю наробила,
Ось якої шкоди,
Залишився він без мила,
З коритом з колоди.
Наталя
Знову Ви про рибу, пане!
Внюхали тараньку!
Бідну дівку всяк обмане...
Тому плачу з ранку.
Сергій
Люба Пане, риба тая,
Не тарань до пива,
Вона - рибка золотая,
Що в житті примхлива.
Наталя
Ой, та що Ви пане, годі...
Я зачервонiлась.
Що росте у Вас в городі,
Де усе поділось?
Вашi очi синi - синi,
наче в полі квіти.
А чи маєте Ви свині?
Правдоньку кажiте.
Сергій
Люба пані, гіркі сльози,
Очі заливають,
Я лежу в кущах мімомзи,
І на Вас чекаю.
На городі по коліна,
бур'яни колючі,
Вся садиба у руїнах,
В кропові пекучій.
А кобила околіла,
Свині поздихали,
Захиріло моє тіло,
Місяць вже без сала.
Я на Вас чекаю, Пані,
Наче квітка сохну,
То ж несіть відро тарані,
Бо без неї здохну.
Наталя
Ой вилазьте Ви iз хащiв,
Мiй коханий пане,
Не ридайте Ви, а краще
Йдіть вже до майдану.
Там годують на дурницю,
Дають кохве пити.
Кажуть можна й молодицю
Гарну пiдчепити.
Сергій
Ой навіщо ж молодиця,
Якщо люблю Панну?
Вона гарна, білолиця,
Й зовсім не з Майдану.
То ж Ви люба не поради
Увесь час давайте,
Краще увімкніть принади,
Й в гості завітайте.
Наталя
Любий пане, а для чого
Ви в кущi гукали?
Ради пива молодого,
Чи заради сала?
Сергій
Люба Пані, щодо пива ...
Дуже полюбляю,
Ця обставина важлива,
П'ю, коли гуляю.
Але сало, також сила,
Від нього кайфую,
Надкушу, відразу ж крила,
За спиною чую.
Наталя
Любий пане, я про крила
Зрозумiла. Кажу:
Вчора бройлерiв купила,
Файненько пiдсмажу.
Не ховайте крил за спину,
кушайте зі смаком.
На спині в лиху годину,
Їх вкраде собака.
Сергій
Люба пані, мої крила,
Пристрасно тріпочуть,
Ні собака, ні горила,
Їх вкусить не схочуть.
Ну а бройлери - це файно,
Смажені із перцем,
Ваша звістка надзвичайна,
Влучила у серце.
(кінець)
ID:
490985
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.04.2014 20:53:03
© дата внесення змiн: 07.04.2014 21:12:17
автор: SAKHO
Вкажіть причину вашої скарги
|
