Життя – картина, ти – її творець…
Пиши старанно, без помарок,
Щоб все не починати нанівець,
Чи залишити лише згарок
Пиши картину не опустивши рук
Які би доля не вписала б коректури,
Бо щастя не бува без мук,
І кожен день проходиш крізь тортури
Спіши писати цю картину знов
Бо час свої наставить плями
Їх може змити лиш любов
Уже розпродана за гроші нами
Що за картина – не купиш, не продаж?!
Творіння без призначеної мрії
Чи це лише простий колаж,
Який не виправдав надії?!
Буває так, що сил на труд уже немає
Немає ані сміху, ані сліз
Та все погане все-таки минає,
Але лишається духовний дальтонізм
Коли людина бачить лиш погане,
Коли їй до душі лиш зло,
Коли навколо все омана,
Та інше не потрібне барахло
Кожна написана помилка,
Це не очікуваний крок до змін,
Від долі щойно прийнята посилка
Що там зелений сад, чи поле мін?
Це твій шанс, подарунок долі
Тобі лишається його лиш розгорнуть
Та це завжди робити слід поволі
Роблячи вчинок розуміти суть,
А суть у тому, що її немає
Як і немає смаку у води
Кожна людина власно вибирає
Тверезий вихід із біди
Дальтоніку в помилці кожному
Дано розгледіти лиш чорну пляму,
Натомість духом сильному –
Шедевром впевнено назвати цю оману!
