Чи ти коли небудь кохав,
Так що аж мліло серце?
Чи до нестями ти колись бажав
Побачити хочаб на мить її лице?
Чи жив лиш мріями про те,
Як завтра пригорнеш її до себе,
Й нехай хуртелиця мете
Ви всеодно разом свій шлях пройдете.
А чи від дотиків німіло тіло?
Чи знаєш запах її ніжних рук?
Як ніжне серденько її боліло
Під час нестерпних вам обом розлук?
Чи памятаєш ти сльозу в її очах
Коли приходилось тобі укотре йти...
І ніжну посмішку в устах
Як повертавсь додому ти..
У тих очах, устах, волоссі
Ти бачив ввесь свій світ?
Чи чув різноманітні нотки в голосі
Навіть в звичайному "привіт"?
Якщо це все знайомо-ти кохав
Й кохаєш досі, бо в житті лиш раз
Нам Бог можливість дав
Кохати щиро і без зайвих фраз....
