Навчи мене шукати папороті цвіт,
Незгаслих вогнищ лісові сузір’я,
Давно забутий через річку брід,
Загублені казки, пісні, повір’я.
Навчи мене сказати все без слів.
Без слів, коли лиш розмовляють очі.
Свою стежину серед мрій твоїх і снів,
Не загубити під покровом ночі.
Навчи мене не втратити тепло,
Твоїх долонь та губ п’янку звабливість.
І спогадів про те, що вже пройшло,
Ще раз прожити все даруючи можливість…