Мій дописаний лист
та не відправлений і не прочитаний.
У ньому щирі слова,
які, нажаль, вже не будуть почутими.
Чи це все ж ти поспішив,
чи, можливо, я запізнилася...
Та було зроблено крок-
Ми вже й на мить не будем в минулому.
Все закінчилось так,
як і мало логічно закінчитись:
Прозаїчно,банально і так по-дурному дитячо.
Немає жалю, ні краплі
Лиш спогади десь залишилися.
Та пройде певний час
І ми їх дуже успішно витіснемо.
У мене в душі дика суміш усіх почуттів
Через це важко щось пояснить мені на папері.
В твоєму житті я надіюсь все так,
як хотів.
У моє вже життя для тебе
зачинені двері.
