Все що роками в мені сном предвічним
Проживало, сиділо, тліло, бродило,
Чекало, дрімало, пилюкою припадало,
Все що мріялось, думалось, маялось,
Все що бурлило, мене на шматки рвало,
Все на тебе злилось водоспадом,
Все збулося на тобі забутим бажанням,
Все, мов конечність, в тобі обірвалось.
Я не хотіла, та так воно сталось,
Тобі під зливу моєї жаги попалось.
Та ти не бійся, пройде все снігом талим,
Тебе десь зачепить й на тому стане,
В мені буревій на дно осяде.
Впаде тихим листом, осіннім сумом,
Весняним красенем і загубою,
Зимовим спокоєм морозяною тишею.
Тебе забуду, тебе забуду …
З тобою буду, буду…
