Таку музику людина не напише,
Таку музику земнi не заспiвають,
Така музика страшнiша за тишу,
I гарнiша за квiти в гаю.
Нiжну душу в шмаття розiрве,
Мертву душу може оживити.
Штовхала в забуття i в прiрву,
Дарувала бажання жити,
Дарувала бажання вмерти,
Золотiша нiж в полi жито,
I до нестями така вiдверта,
I до страху така могутня,
I до плачу така нестерпна,
Така далека i така вiдсутня...
...Могутнiй написав її.
Душа його перетворилась в ноти
I навiкИ залишилась жива у нотнiм папiрцi.
Заграти кожен виконавиць би не проти,
I всi ми наче музиканти i митцi,
Але не боги, щоб творити диво,
Тримаючи блажену музику в руцi.
I всi ми наче музиканти i метцi,
Але не боги, щоб творити диво,
Тримаючи блажену музику в руцi. - то ти ще й філософ? я колись казав, що ти шикарно пишеш? ні?! добре, вибач, кажу зараз: Яночка, ти пишеш просто фантастично
Яна Фурман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ахах та який з мене фiлософ ? )
так, звичайна смертна
дуже дякую
я колись казав, що ти шикарно пишеш? 
добре, вибач, кажу зараз: Яночка, ти пишеш просто фантастично 
