́́́Доле, де ти, доле, де ти?
Хочу знати відповідь,
на якій живеш планеті,
я прошу - лиш озовись???
Хочу я відчути подих ранньої тої весни,
знаю, ти десь поруч ходиш,
я прошу лиш озовись???
Я вигляну в віконце,
бачу - знову сходить сонце
і на хмаринці в дивній млі
з'являєшся ти мені...
Я зустріну випадково,
ти промовиш тільки слово
й зрозумієм водночас,
що це наш, це наш лиш час!!!
Але серце стрепенеться,
защемить і знову б'ється.
Так і ми з тобою вдвох,
а над нами тільки Бог.
Але треба ще чекати,
Ну а звідки мені знати,
скільки часу ще пройде?
ну а ти надійсь на те.
Знай, дорога з нелегких,
їх багато, він - один.
Подаруй мені надію -
я ж теплом тебе зігрію,
розкажу я свій секрет,
будемо ми тет-а-тет.