Ось минає у сутінках день,
А за ним – і остання весняна декада.
Відлітає весни паралель –
Нездійсненна у часі проектів монада.
Ось крокує за хмари доба
Між дощів, аж до лігва наступного літа.
Не поможе ворожка й лупа –
Не побачити пастки недолі магніту.
Вже і темінь надворі, ось ніч,
Зачиняє з анфасу віконце травневе.
Заспокойсь, не вертись навсібіч.
Не уникнеш пащеки червневого лева.
Він ще більше вполює надій,
Розірве на шматки апетити мрійливі.
Не благай, на колінах не стій.
Це сафарі життя серед спеки і зливи.
30.05. 23.26.
Реалістично. Так влаштований світ: хтось чи щось полює на нас, а ми - кожен на своїх жертв, які потрібні нам для власного духовного чи матеріального блага.
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так влаштований світ: хтось чи щось полює на нас, а ми - кожен на своїх жертв, які потрібні нам для власного духовного чи матеріального блага. 
