Моє писання не втілює бажання
Для того ж таки писання
Олівці ламаю, ручки списую
І так часто думаю, що пустота
Рядки рядками по білому папері
Ллються, ллються й висихають
Перечитав. Не порвав
Вкинув у шухляду
Нехай хоч там трішки поживуть
Колись я їх знайду і замилуюсь
Щиро втішусь серцем
Дам волю пам’яті думок
Згадаю всіх і все
Усі свої й чужі переживання
Як хто любив
Як хто кого покинув
Як хтось когось знову полюбив
Згадаю те чого боявся
Заплющивши на те все очі
І ще згадаю про не рішучі кроки
Про роки які пройшли дарма
Про невимовлені слова
Про мовчання золоте
І звісно про п’яні вечори…
Так, замріявся щось я
Шухляди мої ще порожні
Олівці ще всі не зламані
Ручки ще всі не списані
І клавіші ще не затерті…
