Здавалося,зовсім просто,
Живемо на світі ми,
Здавалося,зовсім барвисто,
Наші помилки між людьми.
Здавалося,не зовсім правильно робим,
Бо думаєм добре,а погано чиним.
Здавалося,не зовсім радісно вчимось,
Але ж навчаємось чогось.
Ми любим рідних, школу,вчителя,
Ми прагнем здобути високі знання,
Там де виріс,здійснилися бажання.
Ліси,озера та хатина,
Родина,гай моя Україна,
Тут все мені близьке та миле,
Тут щодня знаходжу нові сили.
Бувало, не задумаєшся,скажеш,
А потім весь день жалієш.
Ти такий як всі,здавалося,
Такий же білий,русий чи чорнявий,
Те саме,що іншим тобі снилося,
У справах був інколи правий.
Ні, такого як ти немає,
Може хтось схожий,але зовсім інший,
Здавалося,кожен про тебе знає,
Але ти набагато кращий.
Хочеш вір,а хочеш-ні,
Ти найкращий,моторний,
У знанні та у навчанні,
Тільки ти такий на землі неповторний!
ID:
391697
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.01.2013 22:51:34
© дата внесення змiн: 11.01.2013 22:51:34
автор: Natalichka
Вкажіть причину вашої скарги
|
