І що ти є, навіщо і для чого, вже виріши для себе, адже час – одвічна неосягнута дорога, комусь – по серпантину аж до Бога, комусь – не відійти і від порога. Та, як ішли, усе ж спитають з нас. березень,2013
ID: 406368 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 05.03.2013 15:17:00 © дата внесення змiн: 05.03.2013 15:17:00 автор: Діана Сушко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie