Не тужи, не журися кохана,
Не держи в своїм серці образ.
Бо цей світ то лиш зло і омана,
Бо жорстокий цей світ не для нас.
Знай. кохана, за вІтрами стрічними
Є для серця миліші світи.
І в один з них любов’ю увінчана
Ти за мною, не бійся, лети.
Там під шатами неба безхмарного,
Солов’їв не стихають пісні.
Там ти вродися квіткою гарною -
Я метеликом буду при ній.
І коли на склепінні досвітньому,
Ледь пригаснуть жарини Стожар
Я із вуст-пелюсток твоїх питиму
Найсолодший у світі нектар.
А щоб промені сонця південного
Не згубили тендітну красу,
Я з далекого лісу із темного
Тобі краплю роси принесу
Небо схилиться зорями стиглими
І одна нам до ніг упаде
Я своїми легенькими крилами
Пригорну і укрию тебе.
Я тебе, моя любенька квіточко,
Від джмеля боронити берусь.
І яке хай коротке те літечко
Я нап’юсь, тебе мила, нап’юсь.
