Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Вогонь закам’янілий поміж нас… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Бойчук Роман, 09.01.2013 - 14:18
Божественно! Браво! Чудові образи, емоції передали дуже сильно!!! Беру собі в обране!
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, дякую! дуже приємно!
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже дякую! З Новим роком!
Любов Ігнатова, 24.12.2012 - 08:31
У душі щось тихо защеміло-Вилилось словами у рядок: Напишу віршовано-невміло: ''Дякую Вам, Лілю, за урок! Валентин Бут, 23.12.2012 - 15:23
Нікому нічого не пояснюйте. Цимус віршів саме в тому, що кожен розуміє написане по-своєму.Як на мене - вірш прекрасний, образний, щемливий... Юхниця Євген, 23.12.2012 - 15:13
та це зрозуміло, що - тема! ну, якщо змінете - повідомте, будь ласка!
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ех, важкувато тут змінити - якраз образ на римі стоїть. Гаразд!
Юхниця Євген, 23.12.2012 - 15:08
а Ви можете замінити два слова "отруїла гниль"? - трошки принижує висоту вірша, як Ви вважаєте?
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо, але цей образ (негативний) підкреслює драматизм задуму. Солодку любов, тобто гарний плід, пошкодив якісь порок... гниль... Так і пам"ять про неї,яка у серці була світлою, сторонні люди заплямують своїми плітками та висновками.Такою я побачила цю ситуацію |
|
|