Чому, чому, я знов в душі одна.....
І Новий Рік не тішить мою душу?
Чому, чому, я пью собі сама?
Вітають діти, але плакать мушу.
Не в тім печаль, що келих твій пустий,
І не бринить мобільний.....йо не чутно,
Не в тому річь, що голос твій німий,
Я позабула, і в душі м"я скрутно...
Сиджу сама, за вікнами зима,
Знов викарбовує шаленні очі...
З"явись, молю, бентежусь буть одна,
У цій пустелі, кожен рік що ночі.
Не янгол я, та тішить лиш одне,
Що у житті, ти знайдеш моє серце...
Бо попри все, воно одне живе
І марить,щоб знайшов ти в нього дверці!
