Кричу я всім що я не та,
Ви помилилися обличчям,
Там натовп йде, то не мара
Та вірять всі лиш притчам.
Чуму лікують наче грип,
Холеру як подагру,
Але зараза в душу - стриб,
І все немає страху.
Не бійсь себе, а бійсь когось.
Та страх не живить мозок.
Хтось думає, що він не лось,
Та є він саме лосем.
Мораль в вірші шукай ти сам,
Знайдеш, то будеш паном,
Бо я знайти ж то не змогла,
І все у нас по плану.
Не по моралі всі живуть
І жить не будуть більше,
Ті що моральні швидко мруть
Від голоду та фальші.
Тай нащо нам ота мораль,
Вона як та зараза
І знищити її не жаль,
Тож викидаймо зразу.
