Себе асоціюю з неслухняним вітром,
Лечу як він куди сама захочу.
Лечу уверх до світла,
пірнаю в холодні ночі.
Я вітер з душею самотнього звіра,
Кохати не хочу, себе не дозволю,
Ніколи нікому не вірю,
Найбільше боюся болі...
Буває, що вітер за чимось сумує? -
І плаче холодним, дрібним дощем…
Або свистить, кричить, бушує…
Влаштовує видовища.
Коли почуєш гул та стогін вітру,
не вітер, то сумую, плачу я...
Коли побачиш зелені квіти -
значить збулася мрія...
Коли побачиш дощ безжальний і холодний,
Це значить сили більше вже немає,
Це значить вітер дуже кволий,
Без тебе значить вітер помирає…
́́́
