Ти – воїн мій, а я – твоя валькірія.
Нас кличуть війни піднебесних вимірів.
Я в нашу правду непідкупно вірую –
Закон пітьми на лжескрижалях вигорів.
У павутині втраченої вічності
Нечутним звуком, безтілесним дотиком
Знайду тебе в наївному освідченні,
Візьму в полон, і не відчую спротиву.
Ти – грізний меч, а я – троянда зоряна,
Осиплюся тобі у душу силою,
Зберу в долоні всі хвилини зморені,
І в небеса пущу вогнем окриленим.
Слова земні занадто бідні значенням,
А найдорожче те, що недоказане.
Спливаючи прощанням і пробаченням,
Я повернусь по тебе… зорепадами…
Так и должно быть, женщина сильнее - а мужчина давать право казаться слабой. Она ведь хранительница очага Красиво и волшебно описаны отношения - настоящая любовь женщины
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Красиво и волшебно описаны отношения - настоящая любовь женщины 
