Сьогодні, 24.07.2012р. знову ця стаття попалась на очі. Подаю вам в оригіналі.
http://www.utro.ua/ru/zhizn/uchenye_predrekayut_polnuyu_ostanovku_vremeni_vo_vselennoy1340615319
25 июня: 12.06
Согласно гипотезе ученых из испанского Университета Саламанки, в далеком будущем время во Вселенной остановится.
В научной статье, опубликованной в журнале Physical Review D, ученые утверждают, что время во Вселенной постепенно замедляется, а в будущем может и вовсе остановиться, пишет ЕвроСМИ.
Специалисты предположили, что теория о непрерывном расширении Вселенной под воздействием темной материи, не верна: это не Вселенная расширяется, как принято считать сейчас, а время замедляется.
Время, по данным ученых, замедляется настолько медленно, что население Земли этого просто не замечает. Однако в какой-то момент, когда Земля уже прекратит свое существование, время остановится полностью, и Вселенная будет выглядеть «замороженной».
Точку зрения испанских коллег поддерживает и Гарри Гибсон, космолог из Кембриджского университета: «Дело в том, что современная наука считает: время появилось в эпоху Большого взрыва - а если оно появилось, то когда-нибудь может исчезнуть».
Отака "розумна" замітка з'явилась інтернеті.
КІНЕЦЬ СВІТУ . . .
Вона важко відкрила очі...Ніч... і гнітюча тиша... В голові теж пустота - одна вата. Глухо і пусто. Ні звуку, ні проблиску, ні думки... Відчуття, що у Всесвіті зупинився Час!?. Котра година?.. Ввімкнула настольну лампу. Час дійсно зупинився - друга година ночі і стрілка стоїть мертво. Застигла... і ані руш... Зіниці розширились до неймовірності. Боже мій, невже це сталося!.. Вчора в інрернеті прочитала, що Час у Всесвіті може зупинитися... Невже це сталося сьогодні... За вікном тільки сіра темінь чи туман... нічого не видно - ні світла, ні звуків... Що робити,..що робити?.. Це ж світ почне зараз розвалюватись на атоми, електрони, кварки... Це ж зараз тіло почне танути, як лід... Живе тіло... і від нього почнуть відриватись атоми... і від всіх предметів теж саме. Все перейде в аморфну масу елементарних частинок,.. в сірий туман. Як це страшно, коли твоє тіло почне танути, як лід... Що робити?.. Як це страшно, коли тебе розірве на безліч неосмислено малих частин... Що робити?.. Може обманути цей процес... та померти самій?.. Але як? Отравитись?.. Чим? Випригнути з вікна?.. Другий поверх - поламаю тільки ноги... А дах, 9-й поверх. Ідея! Кинулась по сходах наверх. Двері на дах закриті на великий висячий замок... Попленталась понуро вниз. Ось і двері її квартири, відкриті... Ключ! В кого ключ від даху?.. Думка вдарила якось дуже раптово і вона мимоволі закрила свої двері і кинулась до дверей напроти. Дзвінок... Нікого... Ні, хтось іде... Двері відкрив хлопець років 25-ти. Сонно тре очі і ніяк не второпає нащо цій дівчині в другій годині ночі ключ від даху... А вона судорожно стиснувши в руці годинник, що зупинився старається пояснити про кінець світу, який уже на порозі... - Ідіть до дому спати, що за дурниці... Він штовхнув її двері та вони були закриті. -Дайте ключ, я відкрию. ... - А ключ в квартирі... - О, боже мій, що з Вами робити... - Та що можна робити?.. Нас всіх розірве... Зараз буде кінець світу, час зупинився!.. -Заходьте до мене і давайте все спокійно пояснюйте... Вона поспішно зайшла і почала збивчиво пояснювати про час та кінець світу, показуючи на стрілку годинника, яка зупинилась... рівно о другій... Руки її беззупино трусились...
Він взяв в свої руки цей годинник. Подививися з усіх сторін... і завів пружину...
Секундна стрілка стрімко побігла по кругу... В її очах застигли: здивування і страх, і захоплення, і радість... Які щосекундно міняли одне одного... Вона стрімко підбігла до вікна. В домі напроти гримнули вхідні двері, на 3-му і 5-му поверхах світились декілька вікон. По дорозі проїхала автомашина. На тротуарі двоє мужчин про щось голосно сперечались... Місто жило звичайним ритмом...
- Ви врятували мені життя!!!
Вона стрімко кинулась йому на шию, міцьно стиснувши руками. Сльози горошинами котились по її обличчю... В пориві неземної радості вона зацілувала все його лице і не могла ніяк зупинитись.
Він ніяково топтався на місці, але така бурна реакція сусідки зробила свою справу... і він на руках поніс її в свою кімнату...
Ранок розбудив їх веселим сонячним променем... Секундна стрілка бігла круг за кругом і здавалось, що цим кругам не буде кінця...
Ранок був світлим і погожим. Життя здавалось прекрасним!!!
Він і вона світилися радістю. Вони голосно сміялись. Вчорашня пригода видавалась такою далекою та наївною, ніби сон... Їхні слова ніби бігали по кругу. Вони то згадували все, то буйно реготали... Час для них дійсно ніби зупинився...
Час замкнувся в кільце!..
Кінець став початком...
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В житті завжди так - кінець одного завжди є початком другого. Бо вічність тороїдне кільце, де немає ні початку ні кінця...
Вічного Вам захоплення! ................ !
................ !
..................
