зупинка. натовп. галас. люди.
вона одна отам стоїть.
ті крики й шум все місто будять,
вона ж в душі уся тремтить.
солодкий сон. сон без обличчя
лиш образ, голос, постать, стан.
а наяву вона як звично
сповита запахами таїн.
уява в пам\'яті лиш носить
зразок той, ідеал її.
допомогти вона не просить,
та очі все ж смутні й сумні.
у сірих лицях перехожих
шукає сон, обличчя те
\"так я знайду, я зможу, зможу,
хоч це завдання не просте\".
вночі не хочеться вже спати,
а вдень усі кути пусті
лишилось сісти і чекатись,
шукать, шукати і знайти.