Людське життя! Це дивний шлях до віри,
Устелений шипом тернових віт.
Воно таїть в собі печаль і радість,
Несе тягар уже прожитих літ.
Людське життя! Це відчай і надія.
Це сумнів, сльози щастя та журби,
Плекана ніжно заповітна мрія,
Манливий поклик Вічності – сурми.
Людське життя – безодня й порятунок!
Випробування Духа і сердець,
Діянь чіткий та зважений рахунок
І долі кожного назначений вінець.
Людське життя – любов, добро, терпіння,
Що воєдино з мудрістю злились.
Воно , як джерела, срібляста пісня
По смерті лине у небесну вись.
