Думка вголос

Людське  життя!  Це  дивний  шлях  до  віри,
Устелений  шипом  тернових  віт.
Воно  таїть  в  собі  печаль  і  радість,
Несе  тягар  уже  прожитих  літ.
Людське  життя!  Це  відчай  і  надія.
Це  сумнів,  сльози  щастя  та  журби,
Плекана  ніжно  заповітна  мрія,
Манливий  поклик  Вічності  –  сурми.
Людське  життя  –  безодня  й  порятунок!
Випробування  Духа  і  сердець,
Діянь  чіткий  та  зважений  рахунок
І  долі  кожного  назначений  вінець.
Людське  життя  –  любов,  добро,  терпіння,
Що  воєдино  з  мудрістю  злились.
Воно  ,  як  джерела,  срібляста  пісня
По  смерті  лине  у  небесну  вись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349526
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: палагняк