Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Чернуха: До сонця - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юхниця Євген, 08.07.2012 - 11:15
Не в тому справа, що почути хтів, просто - висловився був, тема така, двозначна, спонукає до роздумів...
Любов Чернуха відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам вдячна, тут можна два дні роказувати хто і що про це дуває, головне, як на мене, що ми небайдужі, і в кожного свій внесок в долю цих дітей
Юхниця Євген, 08.07.2012 - 07:43
Тут такий гарний початок, і...слово "пнуться" у опису рук діточок...(приклад - папірець з туалету - може викликати на балу теж незрозуміння))Стосовно змісту вірша - не так все однозначно, якщо за покинутих дітей говорити. В мене 20 років стажу праці з минулими дітбудинківцями - з часом став розуміти, що їм таке життя - було карою за харатери, чи ще щось...І сказати, що вони якісно змінювалися навіть при великих зарплатах і даруванні квартир вже їхнім дітям - я не можу...(але це питання дискусійне, звичайно) По техніці - просто трактування, загальне, що дітки тягнуть руки(вже є мільони прийомів - як передати реальний образ покинутої дитини через реальні жести, тоді і "підняті руки" сприйматимуться природньо.) З вуст - мантра - сильно!!!!!!! Тема - Божа!!! Все!)) я старався, дуже)))) Любов Чернуха відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чомусь я завжди хочу щоб у кожної дитини була мама, ну хтось же виносив її під серцем (крім випадків трагічних) - наївні мрії, а те що вони потім не цінують і не стають кращими, то це вже справа в характері і вихованні, діти які виросли в повноцінних сім'ях, теж не завжди вміють бути вдячними (не знаю чи це Ви хотіли почути?)
|
|
|