Уже ніч за вікном,
А вона сидить за столом
І душу мою як книжку читає,
Сторінки із мого життя недбало гортає.
Цієї безсонної ночі
Вона дивилась мені в очі,
Шукаючи відповідь на питання:
Чи справжнє моє до неї кохання?
А ніч пробирається до кімнати,
Вона неможе більше чекати
Того моменту,за який готова
Усе на світі віддати,
Щоб почути наступні слова:
Буду усе життя тебе любити,
Бо неможу без тебе я жити!!!
Валентин Ганжук