І знову я потрапив
у цей чудовий світ
Мене він завжди вабив,
Я повз на світло, наче кріт
Я бачив світло у кінці тунелю
до нього я повільно йшов,
Шукав я спокою, натхнення
І саме там себе знайшов
Я сплю і бачу надзвичайні сни,
І все це ніби на яву,
Всі кольорові і ясні
У світі цьому я живу
Я бачу гори і ліси,
і небо завжди угорі блакитне
Я можу все собі знайти
і зрозуміти можу, те що вічне
Так, саме я тут управляю королівством
Моя уява - це мій провідник
На білому коні сягаю я цим світом
І весь мій сум давно вже звідси зник
Тут я, як вперше, бачу її очі
Цілую ніжно я її вуста
Прекрасніше не зустрічав я досі ночі,
Коли під місяцем у такт горіли наші почуття
І все чудово, все прекрасно
Я капітан свого життя
Я знаю, що мені засяє сяйво
Із спокоєм в душі шагаю в майбуття
Та все ж потрапив я в негоду
Корабель мій на дно пішов
І втратив я ту насолоду
Яку до цього тут знайшов
Я зрозумів, що вже прокинувся
Це був, як завжди, лише сон
Як шкода, що мені це все наснилося
Я так хотів життя поставити на кон
А тут не так життя пливе, як в сні
Воно жорстокіше та інше
Корабель мій і досі залишається на дні
І важко зрозуміти, що тут вічне
Але мене лякає не життя
Я не злякаюсь всіх його незгод
Для мене більш страшнішим є, що ,майже, все своє буття
Проводиш ти у снах, потрапивши у темний грот
Прокинься й ти од вічних сновидінь
Побачиш справжній світ й життя навколо
Потрібно лиш почати і знайдеш ту мить
Коли весь світ впаде до ніг твоїх, додолу
*26 лютого 2012* (оригінал - 23.10.2009)
