Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Ратинська: Та ми вернемо… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Інга Хухра, 27.03.2012 - 21:41
Сильний початок... дужеее... кінець щось ритм збитий, тому не знаю... згубилась... а початок сильнезний! ![]() Ольга Ратинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то,я його навмисно збила,у мене таке буває,дякую за зорке око... ![]() Ольга Ратинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не думала про це...вдячна Ярославе за увагу ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Юхниця Євген, 09.03.2012 - 14:04
Як Ви, наче камертончик = надихаєте на миттєві поезії ![]() А як милий не хоче нічого вернути. Й тепер тільки - вільним став, не баламутом... Й турбути колишньої - до воз,єдна́ння, Йому - знов відновлено кимсь покарання? В повітря ж несуться жіночі прохання: Як бути? Вернути...Як бути? Як бути... 09.03.2012р. Ольга Ратинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
)))))))))камертончик-колись мене так дражнив вчитель в школі). А як милий не хоче...баламут він завжди баламут. А воля що? Ті ж самі пута. Ось тільки повітря...це вам лише знати,коли його скільки і з ким обмокнути... Камертончик ![]() |
|
![]()
|