Віршів на світі більше ніж людей
і в кожного із них є своя доля.
Вірші - сподвижники людських ідей,
це пам'ять про поета, його воля.
Є вірш, що в пам'яті живе лиш днину
і зразу же зника, не залишивши слід,
а є поезія, яка не бачить часоплину,
живе в людських серцях увесь їх вік.
Так і ти, старий Кобзарю, батько всіх поетів,
помер тілом, та залишив свій дух після себе.
Твої вірші будуть вічно жити поміж нами,
ти є символ України, козацької слави.
Схилю голову низенько я перед тобою,
просвіти нас батьку-брате вірою святою.
Вічна слава Кобзаря не вмре, не загине,
буде жити, доки живе ненька Україна!
Ви знаєте, що перший і останній стовпчики завжди найважливіші у будь якому вірші? Перший зацікавлює і змушує нас читати далі, а останній відкриває увесь задум автора і дарує читачеві прекрасний післясмак... Мені дуже сподобався Ваш вірш і Ви справді дуже талановитий!... А перший стовпчик - це... просто супер!
Tern@z відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДУже дякую.....Надзвичайно приэмно чути таку критику).....Нажаль, зараз немаю часу писати (весь час йде на підготовку до екзаменів), але буду розвиватися......А мене захоплює ваша поезія! Продовжуйте творити в тому ж дусі
