Я не пам*ятаю скільки я тут,чому я тут. Пам*ятаю лиш ,що 3 дні тому так само лежав на клавіатурі свого довбаного вічно тормозну того ноутбука,чому я це робив не знаю. Думки натякають мені на те,що зневірився,хоча зневірився я вже давно,просто не хотілось якось цього усвідомлювати.
Таке враження що людина рухається по рейках які називаються життям,а цей рух забезпечують ідеології,настанови батьків,поради друзів,щорічні сповіді в священиків,інколи це бувають сексуальні зв*зки,інколи алкоголь психотропні речовини,це все становить сенс,і коли цей процент сенсу падає,ти зупиняєшся. Найважче зрозуміти,що ж таке ця зупинка – це пауза,подібна до мета паузи – ти чогось чекаєш і нічого не стається,ти надієшся і знову крах… Це може продовжуватись цілу вічність,але чомусь це так не відбувається. Наступного дня ти просто прокидаєшся і у твоїй голові немає і натяку на вчорашню паузу. Чому так?Тому,що ти знаходиш якісь огризки свідомих застарілих ідей,думок,незроблених справ і ці огризки ти поспіхом кидаєш у вогнище яке слабо горить і обпікаєш собі руки,ти хочеш вірити у те,що змінився,та це не так. Ти завжди той самий,ТОЙ САМИЙ. Здавалось омріяні зміни ніколи не настануть.
Що ж таке мрія. Це лопата якою ти загрібаєш все нові і нові безглуздя,вкидаєш їх у вогонь і намагаєшся жити далі,намагаєшся втілити ці безглуздя в реальність. Та це ж всього ллише лопата. Вона немає ні сенсу ні вартості лиш емоції,останні ж не коштують нічого,ти можеш купити їх у будь-якого бомжа за періжок,чи за сигарету.
Без емоцій думок і мрій живеться легше….
Ти можеш до віку проклинати своїх батьків,які змушували тебе вчитися,які зробили з тебе такого монстра,такого дауна – розумну людину. Ти можеш молити Бога,щоб відібрав у тебе розум,та він не зробить цього. Чому? Бо він хоче,щоб ти відчув це,відчув як бути Богом – ні на що не спроможним. Розум – це тягар який тобі доведеться нести усе своє життя,від якого воно стане просто огидним,ти будеш його проклинати,намагатись боротись з ним,та сама боротьба це і є щось розумне,а чинити щось розумне значить підкорятись розуму. На дурне ти ж просто не здатен,бо він тебе розчавить.
Довгі три дні я не їв нічого і не пив,морив себе голодом,щоб хоча б якось ослабити розум у своїй голові,він же говорив голосами матері,друзів,незнайомих мені людей,говорив,що так не можна,потрібно рухатись,насолоджуватись життям. Та цьому останньому він суперечив,він подібно атеїсту підіймав руку на Господа. Як же можна діставати кайф від життя чинячи розумно?
Сам розум виключає слово кайф. Це щось невідоме для нього щось грішне.
Далі розум наводив ще інші аргументи,теорії,навіть вдався до благань – сказав що у всьому винен фатум. Він стояв переді мною на колінах,цілував мені ноги і облизував пальці,одягнувся у порвану одежу,показав мені гангрену на голові і сказав що це все може відбутись зі мною. Та я і далі лежав на клавіатурі і бездушно дивився на нього.
Потім розум різко підвівся і крутнувшись змінив подобу. Тепер у нього було близько мільйона голів,і ці голови я одразу впізнав і серце моє знову слабо забилось. Він надавив на найболючіший мозоль. Цей засранець показував мені кожну голову і розказував мені як ця чи інша людина працювала щоб досягти успіху,його голос ставав впевненішим і попри весь голод я відчув ломку. Я захотів знову рухатись і навіть задумався та все ж я стримався.
Це його розлютило дуже розлютило. Він почав проклинати мене,почав казати що я буду горіти у пеклі та на це я відповів що вже у ньому,разом з ним. Розум прогарчав не чоловічим голосом щоб сплюнув.
Та я не міг виконувати його вимог,не міг. Він сказав що відбере у мене усе – рідних,друзів,що я повіки буду приречений на самотність,що усі мої таланти зникнуть і я навіть не зможу зав*язати собі шнурівки.
Та я відповів що у цьому і полягає праця,він же ніколи мені не допомагав навіть коли це все було при мені.
Та коли він заговорив про неї я затрусився,піддався,не зміг більше протистояти….
Я поглянув на нове повідомлення,це був новий користувач і він написав – Зроби це.
ID:
299864
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.12.2011 00:49:45
© дата внесення змiн: 14.12.2011 00:49:45
автор: Gill
Вкажіть причину вашої скарги
|
