Вранці дуже добре спиться
Під чудовий спів птахів.
От і наш Павло Синиця
Прокидатись не хотів.
Але свині-ненажери
Хрюкотіли,просто жах.
І здали у нього нерви:
З хати вибіг у трусах.
А тут кури та індики
Під ногами,наче рій.
Взяв Павло відро велике,
Послизнувся…й прям у гній.
Свині хрюкнули й замовкли.
Зирять оком на Павла.
Хоче встать він,нема толку,
Бо поламана нога.
І лежить,мов куля в лузі
Величезна та руда.
Хіба знаєш,любі друзі,
Звідки звалиться біда?
Довелось «швидку» Павлові
Викликати у село,
Відмивать його від гною
І вкладати на рядно.
Наша рідна медицина
Йому поміч надала,
Та в свою нову машину
Через сморід не взяла.
То ж сусіди конячину
Запрягли в старезний віз
Й повезли хвору людину
У лікарню через ліс.
І нічого,що Павлове
Серце ледве билося.
Зате смороду отого
Й сліду не лишилося.
Тут читач,можливо,скаже:
-А у чому тут вся суть?
Я скажу:у гній не падай,
А то кури загребуть.
Якби ж то можна обирати,куди падати...Що не повезло,то не повезло бідоласі!.. 
