Так ніжно й легко гомін обіймає,
Підніме високо ген-ген під небеса.
Тепліє холод, мозок оживає,
Ступаєш у росистий райський сад.
Відчуй мелодію прозорого світанку,
Здійсни таємну мрію - дай тепла.
І не метай слова так сильно - будуть ранки
Для їх загоєння ще ліків не знайшла...