Страх. Не одяг, не макіяж, не мрії... Страх і Совість — ось з чим вона йшла на те побачення. Маньяк? Збоченець? Одружений? Щастя якщо обійдеться лише тим що він дружить з фотошопом... Пізно — назад дороги нема...
Ні... на диво нічого так собі. І очі... очі живі, таким очам хочеться вірити. Голос — вживу його голос ще ніжніший але... Хто приходить на побачення з другом??? Ну то й що що вас відправили в це відрядження разом... Це капець!!!
Щастя, що друг виявився досить таки свідомим і швидко зрозумів, що третій як кажуть зайвий... Прогулянка вулицями старовинного міста і без того давалась важко... Права рука немов без неї їздила на курорт... Засмага на місці де мала бути обручка просто муляла око, різала погляд і ще безліч інших форм дискомфорту... та все ж обручка була далеко в бездонних нетрях жіночої сумочки. Окуляри здавалося на пів обличчя... хоч і підбрані до того і все таки досить непагано вписувались в образ... без них здавалося що пів міста розуміє, що зараз відбувається. А знайомих у неї в цьому місті було дійсно багато. Втекти... Куди? Що за вдача? Літо, всі кавярні перейшли на літні майданчики, знадвору... Ні не можна сюди! Ось.. Нарешті! Кав,ярня не просто тиха а й з кабінками за шторами... Мінус звісно був... Це була кав,ярня при готелі і від цього почуття ризику і спокуси лише посилювались. Але ж нам саме це так і вабило — Страх, Спокуса, Ризик і одне маллллююююсеньке “але” - СОВІСТЬ стукала в скроні немов відбійним молотком... Чим більше тонула в його очах... Чим більше пригублювала терпко-солодке вино тим більш посилювалась війна Спокуси і Совісті.
Прийшла смс... Сестра погодилась забрати Ангелінку з садочка... Спокуса пішла у наступ. За мить ключи від номера зрадницьки заблищали у його руках і ліфт рушив в гору... Якби не ліфтер все б сталося прямо тут і зараз... З третьої спроби колюч поцілив у лічину замку і Анна вже притиснута до стіни номеру і обіймає його спину ніжками...
Спокуса іде в завершальний наступ
тоді навіщо вживати деякі реальні імена? не можна було все замінити?
Ledy WinD відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут немає жодного реального імені - як раз той випадок окли з чистою совістю можна писати що всі співпадіння з іменами є випаковими і претензії не приймаються - останній преостанній раз повторю - Таню - не сприймай все так буквально!!!
я ніколи не знімаю обручку. і йшла я не на побачення. а на зустріч з бругом. Вам оповіли все надто брехливо. правди тут зооовсім мало
Ledy WinD відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я і раніше знала що щось тобі доводити марно - але останній раз повторю - це не АВТОБІОГРАФІЯ!!! це думки, ідеї, мрії - яким не обов,язково бути спогадами чи реальністю!!!
В голові малювала образи...уявила все так чітко..відчула...Шаленй ризик...сподіваюся воно було того варте!Ай, і смачно ж.... 
