Давай кращє вип'ємо кави
Роздягнені, чинні, такі як ми є!
Давай ми облишимо справи -
Ти щастя моє - я ,мила, твоє!
У кожного з нас є вороженьки,
Їм щастя казати на всесвіт дурне!
Дозоль притулитися, рідная, ненько,
Удвох ми здолаєм усе це чорне.
Господь нас з тобою та сірих кохає,
Не сірі вони, просто інші.
Вони так як ми про щастя все знають,
Прости їх, бо просто безкришні!
Роздягнені ми, та знаєм де щастя,
Не спить наше щастя в наших тілах,
Ми маємо палкість, ми маємо страсті,
А щастя панує в наших серцях!