За собою всюди сумку
Жіночка таскає.
Де не йде, її ніколи
З рук не випускає.
―Не бери,―Петро говорить,―
Закрий її в хаті.
― Не хватало, ще поцуплять
П'яниці прокляті.
Раз на пляж прийшла раненько,
Під рядно поклала,
А сама у холодочку
Лягла, засмагала.
А в той час якийсь п'яничка
До жінок чіплявся,
Хитаючись, вийшов з річки
Й до неї припхався.
Жінка смикнула ряднину,
Черевики взула,
Та й пішла собі із пляжу,
А сумку забула.
Коли чує, той п'яниця
На весь пляж кричить:
― Нащо ви мені здалися?
Сумку заберіть.
Тож яка мораль із цього?
Жіночки лукаві,
Не грішіть ви на п'яниць,
Як самі – роззяви.
