Пре Марія в санаторій
Цілих дві валізи.
А за нею муж Григорій
Ледве, бідний, лізе.
Човга хворими ногами,
Повзе, мов каліка.
Тут дружина до лікаря:
- Прийміть чоловіка.
Він у мене такий хворий,
Зовсім негодящий.
Полікуйте його трішки,
Може, стане краще.
Як спровадив він дружину,
То відкрив горілку,
Що завбачлива Марійка
Дала на розтірку.
Врізав, мабуть, грамів триста,
Доїв кильку в банці,
Закусив ще ковбасою
Та й майнув на танці.
Вхопив гарну молодицю
Та й рвонув до кола:
Збацав з нею буги-вуги,
Потім рок-н-рола.
Далі польку, вальс, мазурку,
Танго, твіст, навіть гопак
Витанцьовував він сміло,
Як справжнісінький козак.
Отаке, часом, буває
З тими, хто хворіє.
Як відірветься від жінки,
Зразу й здоровіє.
