Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Терен: Вітряк - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 06.04.2011 - 22:09
Бо той вітряк - то поклик поколінь! То наша пам"ять і то наша віра. То, наче знак, неначе дзвін, що має кликать возродить Вкраїну! Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Його вже двадцять літ немає:А все скрипить,душі співає...Щоб в нас людина будь-яка У серці мала вітряка,То не було б постійно чути:Вкраїні бути чи не бути?!
євген уткін, 06.04.2011 - 14:59
Стоїть вітряк старезний край села,Колись була вторована дорога, Він день і ніч крутився до знемоги, Тепер каліка - крил уже нема. ось так і люди, доки ще молодий та здоровий та маєш силу - ти потрібен, а як постарів то так як отой вітряк. Коли не коли скрипне зраненим крилом, та й стоїть похмуро серед бур'янів та пустки і нікому до нього немає діла. Ваш вірш мене схвилював. ЄВГЕН уТКІН. Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євгене,мій вітряк,на окраїні мого села ТЕРНІВКИ зруйнували 20років тому,.. а ще й досі у серці скрипить.
|
|
|