- Де вони? Де вони? Де вони? Та де ж вони?
- Хто?
- Думки. Я їх поклав десь туту, поряд з ідеями і міркуваннями.
- І де вони зараз?
- Якби я знав, то не шукав би. Куди ж я їх поклав?
- А у тебе запасних нема?
- Нема.
- Я завжди всім кажу що треба все записувати. Мої думки завжди розбігаються.
- Але де ж вони? І під ліжком нема. Під столом я вже дивився. Куди ж я без них. Старий я вже, старий…
- Вони хоч всі в купі лежали?
- Та ні, одна там, одна туту,інша якась недороблена.
- Воно й не дивно, що від тебе думки втекли. Залишиш без нагляду і все. Ну добре, добре. Візьми поки мої, доки свої не знайдеш. А коли знайдеш, обов’язково віддай, зайві ніколи не завадять. Але не припиняй пошуків.
- Дякую, а як же ти?
- У мене запасних багато.
- Ааааааааа … - задумливо відповів старий і подумав: «Як це, запасні думки?...»
цікаво...
